Volodymyr Kutkin

Завод пульсує як серце серед людей і механізмів

Це не майстерня і не будівельний майданчик, а оркестр, у якому частини заводу пульсують, наче клапани велетенського серця, тоді як люди — лише тіні, сплавлені з ритмом шестерень.

Літографія розбиває простір на клини світла й безодні тіні, перетворюючи конвеєрну стрічку на нескінченну стрічку Мебіуса, де рука робітника стає невіддільною від важеля преса.

Чорний дим і біла пара переплітаються у графічні ієрогліфи, що проголошують поступ, однак у цьому крику відлунює механічна агонія плоті. Тут промисловість пожирає час, залишаючи на папері лише відбиток сталі й німе запитання: хто насправді будує і виробляє — людина чи машина? Цей твір експонувався на виставці «Графіка радянського та пострадянського періоду» й відтворений у каталозі виставки. Німеччина, 2025.

Досьє автора

Біографія автора

Володимир Куткін (1926-2001) народився в Житомирі й виріс у Києві. Навчався в Київській художній школі імені Тараса Шевченка, згодом вступив на графічний факультет Київського державного художнього інституту.

Після політичних репресій, що перервали навчання, був реабілітований і 1959 року закінчив інститут із відзнакою. Куткін працював у станковій і книжковій графіці, а також у монументально-декоративному мистецтві, вступив до Спілки художників України 1961 року й став Народним художником України 2001 року.

Деталі

Техніка: Літографія на папері
Розміри: Розміри за запитом
Період: Період зазначено в каталозі

Стан

Звіт про стан готується; зображення й фахова перевірка доступні до участі.

Походження й документація доступні за запитом до участі.

Оплата й передача

Після виграшу команда надсилає інструкції для банківського переказу й супроводжує документи, самовивіз або доставку.